Вроджені вади серця у дітей: особливості появи, причини і симптоми

Вроджені вади серця являють собою групу патологічних змін різних структур серця, що виникають у внутрішньоутробному періоді і в зв’язку з якими значно порушується діяльність серця.

В даний час у новонароджених та дітей віком до трьох років все частіше діагностують вроджені вади.

Найбільш часто зустрічаються:

  • аномалії відходження великих судин;
  • зміна положення серця;
  • порушення внутрішньосерцевих морфологічних структур (перегородок, стінок або клапанів).

Набуті вади серця розвиваються у дітей молодшого, шкільного та підліткового віку – вони пов’язані з інфекційно-запальними або аутоімунними процесами клапанів серця.

Чому виникають вроджені вади серця

Для нормального функціонування серця та інших органів кровообігу велике значення мають правильна внутрішньоутробна закладка органів у плода і анатомічні особливості великих судин і серця в дитячому віці.

Ембріональна закладка великих судин і серця починається з 2-го тижня внутрішньоутробного розвитку плода.

Спочатку утворюється первинна серцева трубка з подвоєною складки мезодерми (серце), а зі скупчення клітин, що утворюють кров’яні острівці формуються основні структурні відділів серця (первинні судини) в результаті їх активного росту на 3-му тижні вагітності.
Важливо знати, що серцево-судинна система є однією з перших систем організму плода, яка починає функціонувати у зародка.

При цьому повне структурне формування серця закінчується на 8-му тижні внутрішньоутробного розвитку.
Тому найбільш небезпечними і несприятливими в плані негативного впливу різних чинників вважаються перші три місяці внутрішньоутробного розвитку плода.

Саме в цей період вплив фізичних, генетичних, біологічних чи хімічних агентів порушують складний механізм закладки серця і великих судин.

В результаті цих впливів часто виникають вроджені вади серця.

Причини розвитку вроджених вад серця у дітей

До них відносяться:

  • перенесені гострі інфекційні вірусні захворювання (краснуха, грип, кір);
  • хромосомні порушення, мутації генів;
  • виникнення і активне прогресування внутрішньоутробних інфекцій (хламідіоз, токсоплазмоз, цитомегаловірусна інфекція);
  • ендокринопатії у матері, найчастіше цукровий діабет і складна патологія щитовидної залози;
  • прийом різних лікарських засобів (ізотретиноїн, варфарин або препарати літію), прийом наркотичних препаратів;
  • зловживання алкоголем, куріння;
  • виражені токсикози на першого триместру вагітності;
  • вік батьків.

На сьогоднішній день визначення вродженої вади серця можливо при УЗД діагностиці ще у внутрішньоутробному періоді, але уточнення діагнозу вродженої вади здійснюється безпосередньо після народження малюка.

Можливо прояв пороку не відразу після народження, а в міру активного росту малюка, в зв’язку зі зростаючою навантаженням на серце і анатомо-функціональними особливостями серця і судин у дітей.

Види вроджених вад серця у новонароджених

Вроджені вади серця у середньому діагностують у 1% новонароджених.

Їх поділяють на «білі» і «сині» аномалії.

Найбільш часто діагностують «білі» пороки, коли артеріальна кров змішується з венозною в зв’язку з різними дефектами:

  • міжпередсердної або міжшлуночкової перегородок;
  • в поєднанні з відкритою артеріальною протокою.

«Сині» пороки відносять до складних і небезпечних для життя патологій – вони відрізняються множинними аномаліями структур серця або порушеннями виходу великих судин.

Важливо пам’ятати, що при складних вроджених вадах серця у новонароджених хірургічне втручання вважається найбільш успішною методикою лікування, тому рання діагностика і спостереження малюка у кардіолога або кардіохірурга є запорукою сприятливого прогнозу для здоров’я і життя дитини.

Ознаки пороку у дітей

Головними симптомами наявності пороку серця у новонароджених та дітей раннього віку є:

  • слабкість, млявість, погана прибавка у вазі;
  • погіршення стану малюка при годуванні і крику: синюшність носогубного трикутника, кінцівок (особливо кистей і стоп);
  • напади задишки;
  • поява набряків.

Малюк відстає у фізичному і психоемоційному розвитку, відзначаються часті респіраторні захворювання.

При цьому педіатром вислуховуються серцеві шуми, відзначається прискорений серцевий ритм, перкуторно визначаються збільшені розміри серця.

Анатомо-функціональні особливості серця у дітей, що збільшують ознаки і протягом пороку серця

Серце новонародженого має порівняно великі розміри, складаючи близько 0,8% (у дорослого – 0,4%) від маси тіла з найбільш активним його розвитком і вдосконаленням структур з двох до шести років і в підлітковому віці.

Нерівномірне зростання відділів серця відрізняється в різні вікові періоди дитини:

  • збільшення переважно передсердь (до дворічного віку);
  • зростання щирого серця в цілому (до десяти років);
  • інтенсивне збільшення шлуночків (старше десяти років).

Також з віком змінюється форма і розташування серця.
У дітей з ростом відбувається функціональне вдосконалення серця і судин:

  • якісна перебудова м’язи серця – від малодиференційовані тканини до повноцінного міокарда з активним розвитком еластичної і сполучної тканини;
  • у дітей до трирічного віку відзначається прискорене серцебиття (тахікардія), що пояснюється активним впливом на серце симпатичної нервової системи;
  • у міру зростання малюка (з 3-4 років) відбувається диференціювання провідної системи серця і блукаючого нерва з переважною активацією парасимпатичної нервової системи.

Після 3 років характерно поступове уражень частоти серцевих скорочень, може відзначатися дихальна аритмія, а в підлітковому віці – різні види аритмій і блокад, які зникають у міру розвитку провідної системи серця.

Також з віком змінюється внутрішня будова і кровопостачання серця (будова клапанів і оболонок серця, тип розташування коронарних судин, збільшується товщина і просвіт стінок великих судин).

Відзначається нерівномірний зростання великих судин, серця в цілому, а також окремих його частин в поєднанні з особливостями нейрорегуляціі міокарда та дисгормональних змінами (в пубертатному періоді) є схильністю до розвитку, як патологічних змін, так і функціональних розладів серця і судин.

Всі ці вікові зміни можуть провокувати посилення клінічних симптомів навіть компенсованих вад серця.

Тому при діагностуванні вродженої вади серця дитина повинна постійно перебувати під наглядом кардіолога і кардіохірурга, при необхідності проводиться оперативна корекція.

Вкрай важливо спостереження за станом дитини в період вірусних та інших захворювань, наслоении патології інших органів і систем, особливо печінки, нирок, ендокринопатій.