Пронос після видалення жовчного міхура – причини і що робити

У людському організмі жовчний міхур – орган, який займає важливе місце в системі травлення, який накопичує, концентрує і періодично викидає в кишечник жовч, при вступі до нього порції їжі. У разі розвитку того чи іншого захворювання – жовчний міхур можуть видаляти хірургічним шляхом. Показаннями до холецистектомії є те, що жовчний міхур не виконує свої функції, а це можливо при розвитку гнійної природи запалення, гангрени або ж жовчнокам’яної хвороби, при хронічній формі холециститі, супровід збоєм у відтоку жовчі, розвитку пухлини або ж травмі. Пронос після видалення жовчного міхура – одне з негативних проявів, яке може турбувати пацієнта після оперативного втручання. Саме про те, чому може виникати пронос після видалення міхура і як з цим впоратися і піде мова далі.

Чому йде порушення стільця після операції?

Травний тракт і сама система влаштовані таким чином, що з надходженням їжі, в кишечник надходять і стимулятори, що сприяють пересуванню їжі, які посилюють перистальтику. Основна роль в цьому процесі відведена саме жовчі – при нормальній роботі жовчного міхура вона періодично викидається під час вступу до шлунково-кишкового тракту чергової порції їжі. У разі його видалення – її викид в шлунок йде постійно і як наслідок розвиток діареї, що викликає масу незручностей і постійний дискомфорт. Як відзначають лікарі – це явище нерідко в медичній практиці і впоратися з ним цілком реально.

Що робити при розладі стільця після холецистектомії?

Пронос після видалення жовчного міхура, що робити? Таке питання часто задають пацієнт і саме його, і будемо розглядати далі. У перші, післяопераційні дні пацієнт знаходиться в стаціонарі, під контролем лікарів, де отримує розписане дієтологами, спеціальне дієтичне харчування. А при необхідності – медикаментозні склади, які в рази уповільнюють перистальтику, заповнюють об’єм рідини і вітамінів.

Але по виходу зі стаціонару багато пацієнтів за звичкою вводять в раціон колишні страви, не дотримуючись дієту – як наслідок, розвиток дисбактеріозу і проносу, втрата рідини і загальне нездужання, погіршення загального стану. Для заповнення рідини в організмі можна приймати Регидрон, а для відновлення слизової шлунка і кишечника – приймати препарати, що запобігають розвитку дисбактеріозу.

Для виведення з організму токсинів і шлаків – рекомендований курс прийому абсорбентів, при цьому всі препарати найкраще поєднувати курсом прийому з вітамінними складами. Головне проконсультуватися з лікарем, який і призначить оптимальне співвідношення, дозування. При розвитку проносу після видалення жовчного міхура важливими складовими лікування і усунення проносу є дотримання дієти і обмеження в будь-яких фізичних навантаженнях.

Дієта після видалення жовчного міхура

Саме дотримання в суворій відповідності з рекомендаціями дієтологів дієтичного способу харчування в перші місяці після видалення жовчного міхура – умова не тільки успішного курсу лікування, а й пристосування організму до нових умов. Сама дієта повинна відповідати принципам дрібного харчування – їмо потроху, але часто, на столі страви подаються в відварному і протертому вигляді, приготовані на пару. Крім цього, в меню споживання жирів і клітковини – обмежувати, а алкоголь, смажені і жирні страви, гострі, здобу варто повністю виключити. Як зазначалося раніше – є коштує 6-7 разів на день, при цьому порції за обсягом не повинні бути більше 250 мл., Які поступово можна збільшувати.

Фізична активність після операції

Не менший вплив на розвиток діареї після того, як буде видалений жовчний міхур, грає і фізична активність пацієнта, та навантаження, яку він отримує. Саме надмірна активність пацієнта, скорочення м’язів області очеревини і призводить в результаті до посилення і прискорення процесу перистальтики шлунково-кишкового тракту. Як наслідок такої активності – частий і рідкий стілець, розвиток діареї.

 Для запобігання даної негативної симптоматики пацієнтові не рекомендовано піднімати вагу більше 5 кг., В перший тиждень після виписки з лікарні гуляти пів години в день. Позитивний ефект надає і дихальна гімнастика – головне виключити на час біг і стрибки, будь-які вправи дають навантаження на прес, поступово збільшуючи прогулянки до години в день. Тільки після закінчення 6 – 12 місяців пацієнт може повернутися до свого звичного ритму фізичної активності і навантаження.