Фосфатні камені в нирках – причини, лікування, особливості дієти

Повноцінне функціонування нирок – запорука безперебійної роботи всього організму.

Як тільки виникають проблеми, пов’язані з сечовидільної системою, порушується водний баланс, що супроводжується такими неприємними симптомами, як набряклість тканин, підвищений тиск, болі в нижній частині спини.

Фосфатні камені в ниркахпоширене патологічне явище, при якому формуються стрімко збільшуються в розмірах конкременти з кальцієвих солей. Небезпека такого явища – подальший розвиток пієлонефриту.

Загальна характеристика утворень в нирках і їх вплив на організм

Фосфатні камені – освіти з пористою структурою і гладкою поверхнею, до складу яких входять всі солі, присутні в сечі: кальцієві солі фосфорної кислоти, уратні і оксалатні мікроліти.

Ці утворення мають тендітну структуру, завдяки чому їх нескладно дробити з метою усунення. Колір каменів варіюється від сірого до білого кольору. Їх гладкість фосфатів сприяє тому, що їх проходження по сечовивідних шляхах не викликає больові відчуття.

фосфатні камені

Специфіка фосфатних каменів – стрімке зростання, в силу чого зростає ризик заповнення порожнини нирки за нетривалі терміни. Всього за декілька місяців зрощення з діаметром в декілька міліметрів досягає розмірів в один-півтора сантиметри.

У медичній літературі зустрічається ще одна назва фосфатів – інфекційні каміння. Це пов’язано з тим, що подібні утворення нерідко з’являються в результаті розвитку інфекційних хвороб сечовидільної системи. Хвороботворний агент зазвичай проникає сюди з кишечника.

Конкременти такого типу, які утворюються в нирках, являють собою особливу небезпеку, оскільки специфічна симптоматика не виявляється до того моменту, як порожнину органу буде повністю заповнена ними. Це не дає змоги вчасно провести необхідні діагностичні процедури і запобігти негативним наслідкам.

Формування конкрементів небезпечно наступними наслідками:

  • сепсис, карбункул нирки, піонефроз, спровоковані приєднанням інфекційного агента;
  • гостра недостатність нирок з ризиком переходу в хронічну форму;
  • сморщивание органу;
  • розширення ниркової миски та чашок.

У найбільш важких випадках потрібне видалення цього парного органу.

При наявності схильності до розвитку захворювань нирок слід регулярно проходити рентгенологічне або ультразвукове дослідження. Своєчасна діагностика дозволяє не допустити розвитку ускладнень і видалити конкременти з парного органу за допомогою літотрипсії – дроблення.

Причини формування конкрементів

Фосфатні камені в нирках утворюються під впливом наступних факторів:

  • зайва вага. Особливо загрозливим цей фактор стає в поєднанні з малоактивним способом життя;
  • уповільнення обмінних процесів;
  • дефіцит вітамінів А, Е, D;
  • недостатнє споживання води;
  • захворювання органів сечостатевої та ендокринної систем;
  • порушення кровотоку в парному органі;
  • відхилення в процесі сечоутворення, пов’язане з патологіями нирок і сечовивідної системи вродженого або набутого характеру;
  • хвороби інфекційного генезу, що поширюються на сечостатеву систему. Збудники таких хвороб в ході свого розвитку сприяють лужної реакції кислотності сечі;
  • подагра;
  • порушення балансу кальцію і фосфору в організмі;
  • патології печінки і порушення роботи шлунка;
  • тривалий прийом гормоносодержащіх препаратів;
  • тривалий знерухомлених, обумовлене серйозною травмою або внутрішніми патологіями;
  • проживання в умовах жаркого клімату.

Надмірна кальцій, отриманий із природних продуктів, швидко виводиться організмом без засвоєння. При прийомі біологічно активних добавок або ліків, що містять кальцій, необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря: надлишок цієї речовини в організмі може привести до гіперкальціємії. Такий стан не тільки підвищує ризик утворення конкрементів, а й послаблює імунітет, а також призводить до порушень згортання крові.

характерні прояви

Діагностику фосфатних каменів у нирках істотно ускладнює той факт, що вони не проявляють себе в будь-яких специфічних симптомах. Для цієї патології характерні ознаки, які є загальними для ряду захворювань сечостатевої системи. Відмінною особливістю фосфатів є те, що вони, на відміну від уратних конкрементів, не викликають появи крові в сечі, оскільки не травмують сечовивідні шляхи.

Запідозрити поява в парному органі конкрементів можна за такими ознаками:

  • хворобливі відчуття, які поширюються на область попереку, живота, паху, внутрішньої поверхні стегон;
  • проблеми з сечовипусканням – часті позиви, затримка сечі, неповне випорожнення сечового міхура;
  • каламутність урини, придбання нею більш темного відтінку;
  • підвищення температури тіла;
  • дискомфорт і неприємні відчуття при сечовипусканні – печіння, свербіж;
  • поява в сечі частинок каменів і піску.

Встановити точний діагноз, виходячи лише з описаних клінічних проявів, неможливо. Щоб визначити, чи дійсно в нирках знаходяться камені цього виду, необхідно пройти ряд діагностичних заходів.

Способи виявлення патології та підходи до лікування

Вилікувати хворобу на ранній стадії її розвитку набагато легше, тому бажано якомога швидше пройти необхідні обстеження.

До методів діагностики фосфатних каменів в нирках відносять:

  • дослідження за допомогою ультразвуку;
  • рентгенологічне обстеження;
  • тести для визначення недостатності нирок;
  • загальний і біохімічний аналіз крові і сечі.

Якщо в сечі виявляють підвищену кількість лейкоцитів, а в крові – фосфору і магнію, фахівці роблять висновок про наявність каменів в парному органі. Методи візуалізації допомагають підтвердити передбачуваний діагноз.

Якщо виявляють фосфатні камені в нирках, лікування такого явища залежить від розмірів конкрементів. Дрібні фосфати лікують за допомогою зміни харчування хворого, збільшення водного навантаження, прийому певних медикаментів. У тому випадку, якщо конкременти заповнили порожнину нирки, необхідно термінове проведення оперативного втручання або процедури дроблення.

У тому випадку, коли можна вилікувати захворювання консервативними методами, фахівець призначає прийом лікарських препаратів:

  • антибіотиків і сульфаніламідів для усунення запалення і зміни лужного середовища сечі на кислу;
  • сечогінних засобів, щоб прискорити процес виведення каменів з парного органу;
  • спазмолітиків, які розслаблюють гладку мускулатуру і сприяють розширенню сечоводів. Завдяки дії таких препаратів полегшується процес виведення дрібних фосфатів з сечовивідних шляхів.

При необхідності лікар також призначає хворому імуномодулятори – зазвичай в тих випадках, якщо у нього є супутні захворювання.

Коли виникають фосфатні камені в нирках, дієта обов’язкове. Правильно організований режим харчування сприяє поліпшенню стану пацієнта і полегшення виходу конкрементів.

Лікувальне харчування передбачає вживання таких продуктів, як:

  • м’ясо, риба, субпродукти;
  • каші з кукурудзяної, гречаної, вівсяної крупи;
  • молочні продукти – в помірних кількостях;
  • морква, капуста;
  • ягоди і яблука кислих сортів.

В ході лікування рекомендовано відмовитися від гострої і смаженої їжі, копченостей, шоколаду, бобових, яєць, грибів, горіхів.

Слід пити багато рідини, щоб добова норма виділеної сечі становила не менше 1 літра. Рекомендується пити лікувальні мінеральні води, також дозволено пити квас, компоти і морси з кислих фруктів і ягід.

Важливо відмовитися від вживання алкоголю, міцної кави і чаю.

Якщо консервативні методи не дають потрібного ефекту, вдаються до оперативного лікування. Класичні операції виконуються досить рідко, зазвичай лише в тих випадках, якщо конкремент має значні розміри і його не можна усунути будь-якими іншими методами.
Операція по усуненню конкрементів називається нефректомія – вона може бути лапароскопічної, менш травматичною, і радикальної, при якій здійснюють повний доступ до нирок.

Останній зазначений спосіб видалення каменя дозволяє ефективно видалити сторонні тіла, але характеризується тривалим післяопераційним періодом.

Ударно-хвильова терапія, що передбачає дроблення конкрементів, є більш щадним терапевтичним способом. Маніпуляція проводиться за допомогою спеціального апарату, що впливає на камені ззовні.

Формування конкрементів, особливо, якщо вони складаються з декількох компонентів (наприклад, оксалатно- фосфатні камені в нирках), небезпечно ускладненнями, найбільш несприятливим з яких є необхідність у видаленні органу. Важливо регулярно проходити обстеження і вчасно починати лікування, щоб цього не допустити.

Корисне відео

Лекція про лікування сечокам’яної хвороби за допомогою дієти Майкла Грегера в російській озвучці: