Дисбактеріоз кишечника у дитини: що потрібно знати батькам

Дисбактеріоз або дисбіоз кишечника на сьогоднішній день досить поширена патологія травного тракту малюка. Тому батьки все частіше шукають в мережі інтернет відповіді про причини його виникнення, діагностики та основні засади лікування патології.

Для цього потрібно розуміти:

  • що таке дисбактеріоз;
  • чому він може виникати у дітей різних вікових груп;
  • за якими ознаками можна запідозрити його розвиток;
  • які існують методи діагностики;
  • як лікувати дисбактеріоз кишечника.

На більшість з цих питань я спробую відповісти в цій статті.

Що таке дисбіоз кишечнику і причини його розвитку

Перш за все, потрібно розуміти, що дисбактеріоз – це не захворювання, а патологічний стан, при якому з яких – небудь причин порушується кількісне і якісне порушення мікрофлори кишечника.

В середньому маса всіх бактерій кишечника дорослої людини відповідає 1,5 – 2 кг.

При розвитку дисбактеріозу відзначається зменшення кількості позитивної мікрофлори і відбувається порушення вироблення імунітету. В результаті цього відбувається поступове заселення чужорідних мікроорганізмів, і розростання гнильної флори, замість нормальної.

Це серйозний стан – при стійкому порушенні рівноваги між мікроорганізмами спостерігається розвиток різних захворювань кишечника (синдром подразненого кишечника з запорами або проносами, коліти, доброякісні пухлинні процеси, алергічні реакції).

Що ж ставати причиною виникнення цього патологічного стану?

Новонароджений малюк народжується із стерильним кишечником і вже при його проходженні по родових шляхах травний тракт крихти починає заселятися різною мікрофлорою. Надалі в перші тижні життя кишечник крихти поступово заселяється бактеріями – в більшості випадків позитивними і необхідними для нормальної роботи кишечника.

До них відносяться:

  • біфідобактерій;
  • лактобактерії;
  • кишкова паличка (ешерихії);
  • ентерококи;
  • пептострептококки.

Непостійними мешканцями кишечника можуть бути непатогенні штами стафілокока, дріжджоподібні грибки, клостридії та інші умовно-патогенні мікроорганізми.

Але щоб оцінити стан травного тракту у дитини необхідно знати нормальні показники мікрофлори кишечника:

            показники         Нормальна кількість в 1 грамі
лактобактерії    107
біфідобактерії 1011
ентерококи 105 – 106
Повноцінні кишкові палички   106 – 107
Лактазонегатівние кишкові палички       немає
Гемолізуючих кишкові палички      немає
бактероїди 108
сапрофітний стафілокок Від 0 до 103
Патогенний (золотистий) стафілокок немає
клостридії 103
патогенні ентеробактерії немає
Гриби роду Candida і дріжджоподібні гриби до 103
стрептококи до 103

При зміні цих кількісних характеристик біоценозу кишечника і діагностують дисбиоз.

Причини дисбактеріозу кишечника

У перші тижні після пологів в кишечник новонародженого малюка заселяється різними бактерія, іноді серед них зустрічаються і патогенні. У більшості випадків це пов’язано з порушенням гігієнічних норм догляду за малюком:

  • невимитие руки;
  • впала соска і не оброблена окропом;
  • поцілунки (ніхто не знає склад власної мікрофлори ротової порожнини);
  • забруднені соски молочної залози або розвиток маститу у годуючої мами;
  • пил, відсутність провітрювання в приміщенні, неочищений кондиціонер.

І навіть при таких умовах дисбактеріоз у грудничка розвивається рідко – це пов’язано з тим, що з молоком матері малюк отримує імуноглобулін і організм справляється з патогенними мікробами, а мікрофлора приходить в збалансований стан.

Варто відзначити, що в європейських країнах терміна «дисбактеріоз» в педіатрії не існує.

Це пов’язано з тим, що дана патологія часто має місце так звана транзитна форма дисбактеріозу, що виявляється у вигляді кольок, зригування і рідкого калу з включеннями слизу. Але подібний розлад не вимагає лікарського втручання: досить трохи почекати, і малюк прийде в норму.

До кінця першого тижня життя корисні мікроорганізми повністю витісняють патогенні. В результаті самопочуття грудничка приходить в норму.

І все ж бувають ситуації, коли стан малюка не тільки не нормалізується, але і погіршується.

Якщо на кишечник крихти при певних умовах впливають несприятливі фактори – дисбіоз розвивається.

До основних причин виникнення дисбактеріозу відносять:

  • порушення харчування годуючої мами, особливо при прийомі в їжу дратівливою кишечник їжі;
  • ранній переклад на штучне вигодовування;
  • респіраторні і кишкові інфекції, що негативно впливають на мікрофлору кишечника, особливо аденовірусна, ентеровірусна і ротавірусна інфекції;
  • наявність у крихти складних або поєднаних супутніх патологій (недоношеність, рахіт, анемія, діатез), які посилюють зниження імунітету кишечника, порушення перистальтики і виділенню ферментів.
  • застосування антибіотиків, їх безконтрольний прийом, самолікування немовлят;
  • носійство стафілокока або розвиток маститу у мами;
  • сильний стрес, пережитий дитиною, або його перебування в несприятливих соціально-психологічних умовах;
  • зараження гельмінтами.

Крім цього існують ситуації, коли дитина вже народжується з заселеним патогенною мікрофлорою кишечником:

  • при патологічно протікає вагітності, що провокує незрілість і порушення імунологічної реактивності шлунково-кишкового тракту у новонародженого і активною фазою внутрішньоутробного інфікування;
  • при прийомі різних медикаментів вагітної на різних термінах гестації;
  • при ковтанні інфікованих навколоплідних вод під час пологів.

ознаки дисбактеріозу

Спостережні батьки зазвичай відразу помічають, що у малюка з’явилися певні неприємні прояви дисбактеріозу.

До них відносяться:

  • часті і тривалі затримки стільця, чергування запорів і проносів;
  • бурчання і чутні «переливання» рідини в животі, особливо під час годування грудьми або при надходженні суміші в шлунок – цей симптом пов’язаний з виникненням спазмів шлунка і кишечника при переповненні шлунка або через неможливість надходження їжі в кишечник в зв’язку зі скупченням газів у верхніх його відділах;
  • часто повторювані кишкові кольки через 1,5 – 2 години після годування, які спровоковані скупченням газів в кишечнику;
  • наполегливі відрижки.
  • зміна характеристик стільця малюка:
    • рідкий і водянистий;
    • з гнильним або кислим запахом;
    • буро або зеленого кольору;
    • поява великої кількості слизу, іноді домішка крові;
  • пересихання шкіри, поява різних видів висипки;
  • появу неприємного запаху з рота;
  • стоматит або поява висипань на слизових оболонках ротової порожнини;
  • часті простудні захворювання, що свідчать про значне послаблення імунітету.

Найбільш правильним вчинком в даному випадку – консультація фахівця – діагноз можна поставити тільки після обстеження, а самолікування може призвести до того, що симптоми хвороби будуть тільки посилюватися.

діагностика захворювання

Для уточнення діагнозу лікар-педіатр після огляду малюка призначає наступні дослідження:

  • аналіз крові розгорнутий;
  • аналіз сечі;
  • копрограмма;
  • аналіз калу на дисбактеріоз.

Крім цього дане дослідження проводиться:

  • глибоко недоношеним;
  • малюкам зі стійкими анеміями;
  • при гіпотрофії або малих збільшення ваги;
  • при важкому рахіті;
  • дітям з лімфатико-гіпопластичним діатезом;
  • малюка з алергічними реакціями або шкірними висипаннями неясного генезу.

Як правильно підготувати дитину до проведення даного обстеження

Правильна підготовка і збір матеріалу для дослідження має величезний вплив на максимальну точність результатів.

Тому батьки повинні знати, на які моменти необхідно звернути увагу:

  • за 3 -4 дні до проведення аналізу можна вводити в раціон крихітки нові продукти;
  • повністю припинити прийом будь-яких ліків, особливо антибіотики і сорбенти, але це стосується також і вітамінів і різних на перший погляд нешкідливих лікарських препаратів;
  • дитина повинна покакать самостійно: не можна стимулювати відходження калу будь-якими способами, також протипоказано застосування будь-яких проносних і клізм;
  • перед актом дефекації потрібно підмити дитину теплою водою;
  • кал повинен збиратися зранку, і протягом години, бажано в теплому вигляді (в термосі) бути доставлений в лабораторію;
  • для збору матеріалу потрібно використовувати спеціальний стерильний контейнер з ложечкою (цей посуд можна попросити у бактеріологічній лабораторії, де буде проводитися аналіз);
  • калові маси краще збирати з заздалегідь приготованого чистого, сухого і продезінфікованого горщика, або з спеціально подстеленную на підгузник пелюшки приготованого підгузника (вкрай не бажано збирати кал з підгузника – гелева основа активно адсорбує рідкий стілець, і результати будуть невірними).

Розшифровка результатів: норма і патологія

Лабораторна діагностика аналізу на дисбактеріоз полягає в бактеріологічному і біохімічному дослідженні калу – зібраний кал (для дослідження необхідно від 4 до 9 грам) сіють на спеціальне поживне середовище і на 5 – 7 днів поміщають в термостат.

Потім підраховують кількість всіх мікроорганізмів – при цьому уточнюється не тільки кількість позитивних бактерій (лакто- і біфідобактерій, нормальних кишкових паличок) їх зниження або збільшення, але і визначається наявність змінених штамів, кількість коків, грибів і клостридій.

Відхилення від вікових показників якісного та кількісного складу нормальної мікрофлори і наявність патогенних мікроорганізмів – це дисбактеріоз кишечника.

Виділяють кілька ступенів тяжкості і характеру перебігу захворювання:

ступінь      характер змін     фаза хвороби                      симптоми
1 Зниження біфідо – і лактобактерій на 1-2 порядки

латентна немає
2 Зниження біфідобактерій і лактобацил на 3-4 порядки, наявність умовно патогенної флори до 105

(Протей, клебсієла, коки)

пускова Початок проявів порушень роботи кишечника – метеоризм, затримка стільця, чергування запорів і проносів, періодичне занепокоєння після годування

3 Зниження біфідобактерій і лактобацил до 105 і нижче. Розмноження умовно мікрофлори і поява патогенних мікроорганізмів (золотистий стафілокок, гемолизирующая кишкова паличка, гриби).

 

Агресії аеробного мікрофлори Помірно виражені ознаки дисбактеріозу з поступовим збільшенням симптомів
4 Виражене зниження біфідо – і лактобактерій, глибокі зміни різної мікрофлори з переважанням патогенних мікроорганізмів

асоціативний дисбиоз Різко виражена клінічна симптоматика – інтоксикація, зниження ваги, проноси, відрижки, здуття живота, блювота, порушення сну

Правильно розшифрувати аналіз може тільки лікуючий лікар, на підставі цього буде призначено лікування.

Як правильно лікувати дисбактеріоз у дитини можна прочитати в цій статті:

Як правильно лікувати дисбактеріоз кишечника у дитини