Чим лікувати отит у дитини

Вушні запалення самої різної етіології – це одне з найбільш неприємних захворювань, найчастіше вражають саме дитячий організм. Нічого дивного в цій закономірності немає – особливу будову вушних каналів у малюків значно підвищує ризики потрапляння в них різних шкідливих бактерій, інфекцій і сторонніх рідин.

Слухова труба дитини набагато ширше, ніж у дорослого і досить коротка, щоб інфекція могла безперешкодно пересуватися з одного відділу вушного каналу в інший. Сьогодні ви дізнаєтеся, чим лікувати отит у дитини – саме те підступне запалення, яке може доставити стільки неприємностей малюкові і клопоту його батькам.

Отит у дитини – чим знеболити до візиту до лікаря?

Уважні батьки відразу ж помічають будь-які зміни в самопочутті крихти. Розпізнати ж отит за сукупністю характерних симптомів також не складе особливих труднощів.

Якщо дитина і раніше часто хворів вушними запаленнями, то бити тривогу можна починати вже при перших «дзвіночки». Так як же допомогти своєму чаду, якщо немає можливості негайно звернутися в медичний заклад?

Розвиток хвороби найчастіше має стрімкий характер. Тому, кожному з батьків слід пам’ятати правильний порядок дій при виникненні подібної ситуації:

  • Викликати швидку допомогу – лікарі допоможуть на час зняти больові відчуття, а при необхідності госпіталізують малюка;
  • Закапати дитині судинозвужувальні краплі для носа, якими ви користувалися раніше. Позбавивши дитину від нежиті, ви значно поліпшите його самопочуття;
  • Виміряти температуру тіла у дитини – якщо вона підвищена, то дати будь жарознижуючий препарат для дітей;
  • Ретельно огляньте слухові проходи малюка. Зверніть увагу на наявність гною, крові або інших підозрілих виділень;

  • Не намагайтеся самостійно очистити вуха дитини за допомогою сірника або ватної палички. Максимум, що дозволено зробити в домашніх умовах – промокнути вушка малюка ватним диском, або скрученої з нього турундой;
  • Запропонуйте маленькому хворому якесь тепле пиття – це може бути як звичайна вода, так і чай або морс;
  • Проведіть вологе прибирання в кімнаті, де знаходиться дитина і відкрийте ненадовго вікно – свіже повітря на час заспокоїть малюка і він відчує полегшення;
  • І запам’ятайте – ніяких прогрівань до консультації з лікарем! Вушних каналах потрібно забезпечити максимально природне тепло. Чи не зашкодить і вкладений в вушну раковину тампон. Він не дозволить повітрю циркулювати в вусі і доставляти занепокоєння дитині.

Мабуть, це все, що можна зробити вдома для надання екстреної допомоги при отиті. А ось чого робити категорично не варто – це відразу ж хапатися за бабусині книги з народними рецептами.

Ефективність таких дій без консультації з лікарем вельми сумнівна, а от ризики погіршити стан малюка, дуже високі. Адже отит – це захворювання, яке потребує своєчасної діагностики комплексному і професійному лікуванні.

Антибіотики в лікуванні отиту у немовлят

Антибіотикотерапія – це, мабуть, найпопулярніший спосіб лікування будь-яких запальних процесів в організмі. Особливо поширене призначення антибактеріальних препаратів серед лікарів пострадянського простору.

Однак, наукові дослідження вже давно спростували той факт, що абсолютно будь-яка форма отиту вимагає лікування антибіотиками. Саме тому сучасні фахівці вважають за краще почекати деякий час, чи намагатися вилікувати малюка альтернативними засобами і тільки в крайньому випадку дитині призначають антибіотик.

Найбільш безпечними для незміцнілого дитячого організму є антибактеріальні засоби, в основу яких покладено амоксицилін.

До них відносяться такі препарати як: амоксиклав, флемоксин і АУГМЕНТИН. На відміну від інших антибіотиків, вони сильно не позначаються на роботі інших систем і органів, досить щадні до шлунково-кишкового тракту і дозволені до прийому з перших днів життя.

Причини можуть бути самими різними – звикання організму при тривалому прийомі будь-якого препарату, нечутливість збудника хвороби до діючих речовин певного лікарського засобу, індивідуальна непереносимість препарату або яскраво виражені побічні реакції. В такому випадку, антибіотик слід замінити на ліки іншої групи.

Антибіотики-цефалоспорини – це ще одна категорія антибактеріальних засобів, дозволених для призначення дітям. Найбільш популярні препарати з цефалоспоринів: Супракс, цефтриаксон, цефатоксим, сумамед.

Дані препарати показали себе з найкращого боку в клінічних дослідженнях лікарських засобів для боротьби з вушними запаленнями.

противірусна терапія

Як відомо, отит може бути спровокований не тільки патогенними бактеріями, але і вірусним захворюванням. В такому випадку антибактеріальна терапія не допоможе вам позбавити малюка від хвороби. Після визначення діагнозу – вірусний отит, лікар призначить комплекс противірусних препаратів і засобів, що зміцнюють імунітет.

Найбільш популярними вважаються такі препарати:

  • Анаферон;
  • Віферон;
  • циклоферон;
  • Ликопид;
  • Изопринозин.

Майте на увазі, що самостійно визначити, яку природу має отит – неймовірно складно. Тому, починати терапію противірусними препаратами без рекомендації лікаря не має сенсу. Вона може виявитися як просто неефективною, так і нашкодити малюкові.

Краплі для вух і носа при лікуванні отиту

Навіть саме незначне запалення в вушній раковині – це вже вагомий привід почати лікування. Зовсім необов’язково відразу ж вдаватися до антибактеріальної терапії. Як консервативного лікування лікарі часто призначають краплі при отиті.

Склади для закапування вух бувають спрямовані на купірування запалення, знезараження порожнини вуха, зняття гострих больових відчуттів. Також серед їх компонентів може бути антибіотик – такі краплі застосовуються в особливо важких клінічних випадках.

Для надання допомоги малюкові будинку можна використовувати краплі отипакс, отірелакс або отинум. Вони популярні своєю здатністю позбавляти від вушної болю в найкоротші терміни. Однак, особливої ??терапевтичної функції вони не несуть. Для цього призначений інший ряд вушних крапель, таких як: Отофа або диоксидин.

Крім вушних складів маленькому пацієнтові обов’язково призначать кошти для закапування носа. Вся справа в тому, що у 90% дітей прояв гострого отиту супроводжується нежиттю або, інакше кажучи, ринітом.

Даний симптом значно ускладнює загальну терапію і перешкоджає швидкому одужанню малюка. Разом з тим, нежить в комплексі з отитом може дати непередбачувані ускладнення для сусідніх органів. Досить часто разом з отитом розвивається гайморит, менінгіт і різні хвороби горла.

Краплі для носа, призначені при лікуванні отиту, повинні володіти судинозвужувальних, знезаражувальним і антигістамінну дію. Всі ці функції відмінно поєднують в собі такі склади, як:

  • називин;
  • тизин;
  • Снуп;
  • назонекс;
  • Аваміс;
  • Пиносол.

Однак, краплі подібного ряду рекомендується використовувати тільки короткий проміжок часу, інакше вони можуть викликати звикання. Зауважте також, що дитині категорично заборонено промивання гайморових пазух за допомогою використання спрею для носа – подібні маніпуляції можуть лише погіршити і без того непросте становище.

Дренажний метод лікування хронічного отиту

Трапляється і таке, що дитина хворіє отитом завжди: захворювання то згасає на час, то знову дає про себе знати новими спалахами. Дана стадія запалення є вже не гострою, а хронічної і вимагає зовсім іншого підходу в лікуванні.

При запальному процесі такої форми лікарі радять вдатися до невеликого хірургічного втручання і впровадити в область барабанної перетинки спеціальне пристосування. Воно являє собою невелику деталь у вигляді трубки, через яку виділення з вуха будуть виходити назовні, що не дозволить запалення початися.

Як правило, діти переносять операцію по установці дренажу добре, а пристосування в вусі нітрохи не заважає подальшого повноцінного життя дитини. Впроваджена трубка може перебувати в вусі необмежену кількість часу, а прийняття рішення про її отриманні – це турбота лікаря-отоларинголога, який встановлював дренаж.

У даній статті ми постаралися висвітлити найбільш важливі аспекти лікування отиту у дітей до 3-х років і старших хлопців. Підступність подібних хвороб полягає в тому, що їх симптоматика може послабитися на якийсь час, а після відновитися з новою силою.

Головне – не переривати терапію, призначену фахівцем, як тільки самопочуття дитини трохи покращився. Терапевтичний курс, особливо антибактеріальних препаратів, повинен бути доведений до кінця, а про будь-які зміни в стані малюка потрібно повідомляти лікаря-педіатра або отоларинголога для коригування лікування.